Професійна етика та культура водіння

Етика та культура водіння Ситуація на автошляхах України протягом останнього десятиріччя істотно змінилась і продовжує інтенсивно змінюватись. Дороги і вулиці міст, що мають здебільшого недостатню пропускну спроможність, наповнюються потужними автомобілями, які мають добру маневреність, швидкий розгін і різке гальмування. Життя йде вперед, і сьогодні для безпечного автомобільного руху вже недостатньо знати теоретичні положення Правил дорожнього руху (ПДР). Викладачі автошкіл і водії дедалі більше усвідомлюють потребу в підвищенні культури водія, що є основою додержання цих Правил. Щоб оволодіти культурою водіння, необхідно вивчати досвід інших, осмислювати його й реалізовувати на практиці. Антикультура дорожнього руху набула такого характеру, що почала негативно впливати на загальну національну культуру, адже всі ми — і водії, і пішоходи є учасниками дорожнього руху. Тому слід сформувати інтерес до проблеми культури водіння. Доцільним є самостійне вивчення літератури з цього питання. В основі культури водіння — такі важливі положення: - нікому, ніколи, у будь-яких умовах не створювати ризиків; - нікому, ніколи, у будь-яких умовах не створювати ніяких незручностей; - спокійно ставитись до недостатніх технічних можливостей автомобілів партнерів по дорожньому руху; - обережно ставитись до автомобілів, за кермом яких сидять літні чоловіки, жінки, інваліди, курсанти автошкіл; - надавати безкоштовну допомогу на дорозі; - сурово дотримуватися ПДР у будь-яких умовах. Оволодіння культурою водіння значно зменшить кількість дорожньо-транспортних пригод, поліпшить морально-психологічний стан учасників дорожнього руху, а також підвищить рівень загальної національної культури. Поняття етики водіння. Етика водіння — це не тільки свідоме додержання Правил дорожнього руху (ПДР), а й наявність складної системи різних якостей, що охоплюють моральні риси, освіту, духовні потреби, естетику зовнішнього вигляду водія і його автомобіля, уміння поводитись. Формування етики і культури в водія відбувається не тільки в результаті виховної роботи інспекторів ДАІ та викладачів автошколи. Істотне значення має також і самовиховання. Виховання етики і культури водіння — одна з важливих соціальних проблем. Це виховання полягає в тому, щоб добитися єдності внутрішнього стану водія і зовнішнього його виявлення. Внутрішній стан — це мета, наміри, орієнтири, зовнішнє їх виявлення — безпосередні дії і результати. До них належать акуратність водіння, точність, тактовність у поводженні з іншими водіями та працівниками органів МВС. Ці риси характеру потрібно виховувати. Внутрішня культура водія Безумовно, головне — це внутрішня культура водіїв. Вона визначає стиль їзди, ставлення до своїх колег та свого автомобіля, а також правильну поведінку в критичних ситуаціях, коли необхідно швидко прийняти рішення і запобігти аварії, травматизму. Невід\'ємними елементами внутрішньої культури водія мають бути гуманність, безкорисливість, елементарний вияв турботи про незнайомих водіїв і пішоходів, які потрапили в біду. На жаль, якщо водій зник з місця пригоди, залишивши на проїжджій дорозі людину, яка потребує негайної медичної допомоги; якщо за буксирування технічно несправного авто вимагають непомірну суму; якщо за надання допомоги в місцях, де буксують автомобілі, вимагають негайної оплати — усе це свідчить про наявність серйозних проблем у вихованні внутрішньої культури як водіїв, так і пішоходів. Формування культури водія Формування внутрішньої і зовнішньої культури водія немислиме без систематичного ознайомлення з новинками технічної літератури для автомобілістів. Це сприяє розширенню його кругозору, збагаченню досвіду, появі нових інтересів. Читання журналів викликає яскраві враження, переживання. Серед численних видань на території СНД варто виділити: «За рулем», «Сигнал», «Автомобильний транспорт». Журнал «За рулем» — один із найпопулярніших, видається з 1928 р., містить такі цікаві рубрики, як «Техніка», «Досвід експлуатації», «Ми й автомобілі», «Клуб автоаматорів», де висвітлюються питання поведінки і культури водіїв. Темпи збільшення кількості автомобілів, особливо у великих містах, досить високі, висока й організація дорожнього руху. Проте рівень розвитку культури водіння не відповідає завданням сьогодення .Найважливішим елементом культури водія є його дисципліна. Дисципліна водія має кілька складових, які є нерівнозначними. Водій високої культури не вступатиме в перепалку з інспекторами дорожньо-патрульної служби безпеки руху, не їздитиме на брудному, немитому автомобілі. Під дисципліною культури водія розуміють систематичне навчання, розвиток і контроль своїх здібностей і можливостей, доброзичливе поводження з усіма учасниками дорожнього руху, у тому числі і в аварійних ситуаціях. До недавнього часу керування дорожнім рухом здійснювалося через удосконалення Правил дорожнього руху. Створювалися сучасні технічні засоби регулювання дорожнього руху, розроблялись і встановлювались системи автоматичного управління. Водночас відбувалось збільшення кількості дорожніх знаків. Усі ці заходи не привели до істотного зменшення кількості дорожньо-транспортних пригод. Підвищення культури водія сприятиме скороченню дорожнього травматизму, зменшенню кількості інспекторів на дорогах. Відомо, що головними характеристиками особистості водія є його кваліфікація, знання і додержання Правил дорожнього руху і культури водіння. Усі три чинники є невід\'ємними, доповнюють один одного. Не може бути високої культури водіння без глибокого знання Правил дорожнього руху, так само як і високої кваліфікації з низькою культурою водія. Вплив психофізіологічних особливостей водія на його поведінку Ознаки психофізіологічної втоми водія і способи її подолання Емоційне напруження, втома, дорожні конфлікти, технічні несправності автомобіля можуть призвести водія до нервової неврівноваженості. Зазвичай це проявляється в скаргах на незадовільне ставлення до нього партнерів по дорожньому руху та інспекторів дорожньо-патрульної служби. З\'являються утома, млявість, дратівливість. Усе це спричиняє погіршення пам\'яті, зору, звуження розумового кругозору. У перспективі — можлива депресія. Психічно неврівноважена людина за кермом, без сумніву, становить соціальну небезпеку. Щоб запобігти подібним явищам, потрібно вдаватись до самопсихогігієни, що є невід\'ємним елементом культури водія. Іншими словами, кожен водій повинен мати чітке уявлення про межі свого емоційного напруження і психічної втоми в різних дорожніх ситуаціях (день—ніч, шосе, дорога суха—слизька, рух інтенсивний—не інтенсивний). Кожен повинен знати, скільки часу може провести за кермом, як проїхати певну відстань і з якою швидкістю, зберігши працездатність та увагу. Багато зроблено для вивчення психофізіологічних особливостей водіїв та створення безпеки руху. Відомо, як впливають на водія швидкість та інтенсивність руху, обгін, проїзд складними ділянками. Здобуто дані щодо емоційного напруження водіїв внаслідок низької культури водіння транспортних засобів. Іншими словами, культура водіїв може бути серйозним чинником впливу на виникнення емоцій, як позитивних, так і негативних. Негативні емоції — це страх потрапити в аварію, злість, образа — пригнічують водія, і він на якийсь час може втратити контроль за рухом. Радість, сміх, піднесений настрій створюють у водія відчуття везіння; а разом з ним і вседозволеності, що веде до порушення Правил дорожнього руху. А це особливо небезпечно на ділянках, де встановлено велику кількість знаків і де потрібна підвищена увага водія. Антикультура водія призводить до нервового збудження, що може бути сильним і слабким, виявлятися моментально або мати певний інкубаційний період, може поширюватися швидко або повільно. При цьому може супроводжуватися підвищенням кров\'яного тиску, зміною складу крові й лімфи внаслідок виділення адреналіну. Ось чому багато дорожньо-транспортних пригод трапляється на зовсім безпечних ділянках дороги, а іноді — і при малій швидкості транспортних засобів. Отже, причинами є неуважність водіїв, тобто психологічне сприйняття перешкод дорожньому руху, яких може бути безліч. Вплив темпераменту водія на його поведінку Холерикам потрібна швидкість, їм не подобається стояти в пробці, вони завжди хвилюються більше за всіх, з їхніх уст часто зривається лайка на адресу інших водіїв, дорожньо-патрульної служби, держави, шляховиків. Від своїх власних емоцій вони швидко втомлюються, іноді каються у своїй поведінці. Але мало хто з них думає про те, що іншим учасникам дорожнього руху вони зіпсували настрій, когось скривдили, когось образили. їх низька культура водіння нестриманість можуть обернутися для інших, особливо для вразливих водіїв, лихом, у тому числі і дорожньо-транспортною пригодою. Коли в дорожній ситуації зустрічаються два водії — холерики, і між ними виникає конфлікт, то вихлюпується величезна кількість емоцій, взаємних докорів, образ, погроз. Холерик веде машину різко, любить великий розгін і велике гальмування. Їзда п\'янить його, рівне гудіння мотора і комфорт у салоні змушують його забути про дорожню небезпеку, про те, що поряд такі самі автомобілі, які рвуться вперед і за кермом яких сидять такі самі холерики. На наших вулицях і дорогах інтенсивний рух іноді схожий на автоперегони. Хтось когось обігнав праворуч, хтось петляє у дворядному потоці автомобілів. Чи до розміток дорожніх у такій ситуації, чи до знаків? А в результаті — дорожньо-транспортні аварії. Причина — недооцінка своєї культури водіння і переоцінка культури партнерів по дорожньому руху. Водій з нормальною культурою водіння уважно ставиться до знаків дорожнього руху, адже їх поставлено фахівцями на основі досвіду та аналізу. Створення в процесі руху ризикованої ситуації, що може призвести до загибелі людей і зробити з автомобіля купу заліза, є виявом антикультури. Сангвігіки Менш драматичною є ситуація, коли обидва учасники конфлікту на дорозі є сангвініками. Розбір справи відбувається по-діловому і не набирає агресивного характеру, часом виникає потреба в мирному розв\'язуванні конфлікту. Сангвініки їздять порівняно спокійно, більше думають про водіїв, які їх оточують та про їхні автомобілі. Вони менш схильні ображатися на іншого водія, який не поступається їм дорогою, притискує до бордюру, їде так близько, що збиває бічне дзеркало. Сангвінік краще ніж холерик вміє керувати своєю емоційністю. Отже, рідше потрапляє в аварійні ситуації, причому з найменшим збитком. Флегматики Ще простішою є емоційна ситуація, коли конфліктують два флегматики. Вони стриманіші й упертіші. їхня аргументація має більш раціональний ніж емоційний характер. У цьому випадку дуже ефективним є втручання інспектора дорожньо-патрульної служби, який може бути впевненим у тому, що не доведеться вислуховувати погроз. Флегматики не захоплюються швидкою їздою, а отже, не вдаються до обгонів на дорозі, частіше, ніж інші психофізіологічні типи, віддають перевагу старим автомобілям з малопотужним двигуном Меланхоліки Меланхоліки складають основну масу водіїв. Даний тип потенційно небезпечніше , ніж водії - холерики і флегматики разом узяті. Меланхоліки не вміють так добре контролювати свої пориви , як флегматики , і в той же час , гірше їздять , ніж холерики . Для меланхоліків характерний консерватизм небажання змінюватися і вдосконалюватися. Меланхолік постійно сповнений сумнівів - а що , якщо ... Він ніколи не виїде на зустрічну смугу на світлофорі - адже він знає , що може потрапити в аварію , сумнівається у своїх можливостях і можливостях свого авто. Час реакції меланхоліка - від середнього до уповільненого . За кермом він часто думає про щось , через це ніколи повністю не контролює ситуацію. До автомобіля водій - меланхолік ставиться дуже добре , але , як правило , до першої серйозної поломки . Якщо до поломки він може купувати для машини різні « цяцьки » , намагаючись її як би задобрити , то після поломки це почуття відразу ж проходить. Якщо автомобіль новий , то досить часто його миє , але до тих пір , поки на автомобілі не з\'явиться достатньо подряпин і інших косметичних дефектів. Тоді вже меланхолік не вважає свій автомобіль новим , він починає до нього ставитися як до чогось буденного . У технічні особливості свого автомобіля не вникає , керівництво після покупки теж , як правило , не читає. Про своєму автомобілі не знає навіть найелементарніших речей : навіть тиску в шинах , навіть де знаходиться бачок склоомивача . До речі , в деяких машинах таких бачків 2 , але про це він теж не знає. Правила меланхолік знає лише поверхово . Він просто « пливе» в потоці - куди всі , туди і я. До речі , вибираючи машину , керується тим же принципом - « щоб було , як у всіх» , тому рідко вибирає ексклюзивні і неординарні автомобілі . Зазвичай у нього найпопулярніша модель ( з продажу) в регіоні. Якщо грошей мало - якийсь різновид ВАЗа , якщо трохи більше , то , як правило , недорога іномарка Культура обслуговування пасажирів, замовників транспортних засобів Особисті якості водія автобуса Водій є господарем свого автомобіля і зобов\'язаний піклуватися про безпеку людей, які їдуть з ним в автомобілі. Найчастіше водій і пасажир контактують у громадському транспорті. У водія автобуса робота відповідальна - за спиною пасажири (причому не один чи два, а десятки), за життя яких він відповідає. Не випадково, що тут, як правило, працюють досвідчені та висококваліфіковані фахівці. Але не тільки висока майстерність має бути притаманне водієві автобуса, в чому його характеризує ставлення до пасажирів. На передній план виступають його особисті якості, і ввічливість і люб\'язність тут зовсім не зайві. Водії автобусів, як на міських, так і на заміських маршрутах, за деяким винятком, працюють в умовах емоційного напруження, що призводить до швидкої перевтоми. У результаті з\'являється млявість, відбувається гальмування психофізіологічних реакцій, що може посилюватися під впливом поведінки партнерів і порушення ними Правил. Щоб не втратити контролю над собою, багато хто слухає музику. Безумовно, мажорна музика поліпшує емоційний стан, нудьга і дратівливість відходять на другий план. Проте музика діє нетривалий час, коли водій може обійтися без відпочинку. Характерні риси водія автобуса: - гідність, зумовлена тим, що йому доручено благополучно довезти до місця призначення і в строк десятки пасажирів; - гордість, що йому довірено одноосібно управляти транспортним засобом, вартість якого є достатньо великою; - скромність у спілкуванні з пасажирами і врахування їхніх побажань; - тактовність, що виключає виникнення ризиків для себе і для інших; - приємний зовнішній вигляд; - веде автобус спокійно, без метушливості, постійно контролює дорожній рух не тільки попереду, а й з боків і ззаду; - морально задоволений роботою; - вважає за краще поступитися дорогою іншому транспорту. Психологічні якості водія автобуса Він повинен уміти приглушувати в собі все те, що спричиняє негативний вплив на культуру водія, а саме: зарозумілість, боязкість, лихослів\'я, лінощі, нахабство, самовдоволення, грубість, хитрість, заздрість, нерішучість, черствість, підлість, брехливість, сварливість. Водій автобуса повинен уміти стримувати свою агресивність. Це буває дуже важко в умовах емоційного напруження. Агресивність більшою мірою властива молодим водіям, меншою — водіям середнього і літнього віку, коли з життєвим досвідом приходить власне розуміння, як зберігати спокій і додержувати дорожнього етикету. Невміння вчасно приглушити свою агресивність може призвести до зухвалого водіння, а звідси недалеко і до хамства. Якщо спека і шум на водія автобуса впливають не так сильно (він може перебувати в ізольованій кабіні з кондиціонером), то дорожні пробки у нього викликають сильне роздратування, що посилює агресію і може призвести до нахабства . Зухвале просування автобуса вперед, з урахуванням його розмірів і маси, може викликати в інших учасників дорожнього руху глибоке відчуття стурбованості, що граничить зі страхом. Вплив морально-психологічного клімату в колективі підприємства на поведінку водія. Поняття морально-психологічного клімату в колективі Третина свідомого життя людини проходить на роботі. І те, в яких умовах протікає трудова діяльність, яка загальна психологічна обстановка в колективі, якими є ділові та особисті взаємини, має великий вплив на результати праці і життя людини. На підставі індивідуальних, особистісних та соціальних ціннісних орієнтації систему відносин між людьми, до праці, до навколишніх подій і в цілому до організації визначає морально-психологічний клімат в організації. Морально-психологічний клімат - це переважний у групі стійкий психологічний настрій його членів, виявляється у всіх різноманітних формах їх діяльності. Його головна особливість в тому, що він об\'єднує в собі взаємодію всіх факторів внутрішньо колективного життя: самопочуття і діяльності керівництва, лідерства, тобто соціально-психологічну атмосферу. Залежно від характеру морально-психологічного клімату його вплив на особистість буде різним: він може стимулювати до праці, піднімати настрій, вселяти бадьорість і впевненість, або, навпаки, діяти гнітюче, знижувати активність і енергію, приводити до виробничих і моральним втрат. Ефект впливу може бути позитивним чи негативним, сприятливим чи несприятливим. Це відбувається тому, що морально-психологічний клімат виражається в різних емоційних проявах, в емоційному оцінюванні існуючих відносин: «приємно-неприємно», «цікаво-нецікаво». Основи позитивного морально-психологічного клімату в колективі Основу позитивного морально-психологічного клімату становлять суспільно значущі мотиви, серед яких виділяються: • матеріальна зацікавленість в роботі; • безпосередній інтерес до процесу праці; • переживання соціальної значущості результатів праці. • Висока продуктивність колективної роботи, заснована на ефективному розвитку співробітництва в організації; • Розвинені міжособистісні контакти, відсутність проявів особистої неприязні, взаємність, конструктивність і доброзичливість критики; • Відсутність тиску з боку керівника на своїх підлеглих, особистий приклад і переконання - основа діяльності з формування позитивного морально-психологічного клімату. Відчуваючи тиск, виконавець може прийняти позицію керівника всупереч власній, проте психологічний результат цього буде негативним, що позначиться на кінцевих результатах діяльності. • Позитивна установка колективу на нововведення і конструктивне подолання психологічних бар\'єрів пов\'язаних з нововведеннями Провідна роль у формуванні позитивного морально-психологічного клімату належить керівнику організації. Поведінка керівника, стиль його керівництва, переважання певних установок служать вихідним моментом у формуванні сприятливого або несприятливого морально-психологічного клімату. Фактори які впливають на мікроклімат колективу На формування соціально-психологічного клімату колективу впливають об\'єктивні умови і суб\'єктивні чинники, в яких люди здійснюють свою виробничу і громадську діяльність. Сукупність взаємодіючих між собою загальних, особливих і одиничних умов, в яких відбувається діяльність того чи іншого колективу, і складає основу, на якій складаються взаємини людей і формується соціально-психологічний клімат. Визначальним фактором соціальних, політичних і духовних процесів життя вважаються матеріальні умови життя людей, відмінності між містом і селом, розумовою і фізичною працею; важливі також національні особливості, особливості життя та праці тих чи інших професійних груп та ін Одиничні умови включають в себе: міжособистісні відносини в колективі (як між працівниками, які обіймають рівне службове становище, так і між керівниками і підлеглими), своєчасне заохочення відзначився або осуд провинився працівника, підтримку товариша в скрутну хвилину і т.п. Етика водія під час дорожньо-транспортних пригод ДТП - це завжди стрес для водія, тим більше, якщо його модель автомашини дешевше тієї, що належить іншим учасникам аварії. Тому спочатку найважливіше - взяти себе в руки і не піддаватися психологічному чи іншому тиску з іншого боку. Навіть при незначній аварії важливо дочекатися співробітників ДІБДР. Постарайтеся, якщо є така можливість, залучити на свій бік свідків. І врахуйте, всі, хто перебував з вами в машині у момент аварії, навіть якщо це ваші родичі - так само свідки. Поведінка водія при ДТП Потрапивши в аварію постарайтеся взяти себе в руки і діяти згідно наших порад, узгоджуючи з конкретною обстановкою. Від докладної і ретельної фіксації всіх обставин аварії залежить дуже багато. Надалі на підставі спочатку складених документів - протокол огляду місця події, довідка про ДТП, протокол про технічний стан транспортних засобів, схеми ДТП, обьяснения учасників ДТП, показання свідків і т.д. органи ДАІ встановлюють зв\'язок між діями водіїв і наслідками. Тому, не намагайтеся що-небудь змінити в обстановці ДТП, а навпаки приймайте всі міри до найбільш повного фіксування всіх слідів. Якщо у вас на очах інший учасник події намагається приховати сліди, пересуває свою машину, прибирає осколки і т.д., спробуйте спочатку м\'яко надоумити його, а якщо це не виходить, зверніть на це увагу свідків і за допомогою підручних предметів позначити первісне розташування прибраних речових доказів. До того, як приїдуть даішники, постарайтеся самі серед присутніх роззяв або зупинених за вами водіїв знайти людей, які бачили аварію , а не її наслідки. У деяких випадках пообіцяєте цим людям компенсувати всі їхні витрати по явкам в ДАІ або в суд як свідків, запишіть їх ПІБ, телефони, адреси. Ці відомості збережете в себе а копію передайте даішникам для внесення до протоколу. ДАІ відразу запропонує пройти обстеження на алкоголь, ні в якому разі не відмовляйтеся, але вимагайте огляду в медичній установі. Якщо другий водій відмовляється від огляду, прослідкуйте, щоб даішники це занесли до протоколу. Якщо ваш кривдник явно п\'яний, вимагайте, щоб це також занесли в протокол, що у нього явні ознаки сп\'яніння - запах, нетвердо стоїть на ногах, невиразна мова і т.д., причому заручитеся кількома свідками цього, а то в житті буває, що на наступний день ця людина принесе довідку, що він був абсолютно тверезий, адже її можна купити у знайомого лікаря. Поведінка водія з представниками ДАІ Як правило, не вступайте в перепалку з представниками ДАІ на місці аварії. Пам\'ятайте, що все, з чим ви не згодні, ви можете внести в документи що складаються. Якщо ви вважаєте, що співробітники ДАІ або міліції діють незаконно або неправомірно, то ваші зауваження також внесіть до протоколу ДТП, а потім оскаржуйте ці дії вищестоящому керівництву ДАІ або в прокуратурі. Після проведення огляду на алкоголь, даішники пропонують написати учасникам ДТП власноручні пояснення. Поставтеся до цього паперу найбільше серйозно, думайте над кожним рядком, кожним формулюванням. Це початкове обьяснение як правило саме вірне і його потім важко спростувати. Не допускайте неточних цифр, слів. Чи не застосовуйте фрази, що допускають подвійне трактування або неоднозначність На всіх етапах розглядів поводьтеся чесно й гідно. Пам\'ятайте, що будь-які ваші протиправні дії можуть викликати адекватну реакцію. Наприклад, якщо ви неабияк пом\'явши чужу машину, утекли з місця події, не дивуйтеся, що через день - два до вас додому з\'явитися її власник із претензіями, а якщо ви його послали куди подалі, то ще через пару днів ви побачите, що ваша машина стоїть на звичному місці вся раскуроченной. Етика водія у конфліктних ситуаціях. Конфлікти на дорозі не завжди є наслідком дорожньо-транспортних пригод. Вони можуть зумовлюватись недостатнім розумінням ситуації, неправильними припущеннями, різними інтересами, квапливими оцінками. Є кілька груп причин, які призводять до конфліктів під час дорожнього руху. Причини конфліктів під час дорожнього руху - характер руху; - різні рівні культури водіння; - невміння контролювати власні емоції. Стадії конфлікту - формування суперечливості інтересів; - перехід потенційного конфлікту в реальний; - конфліктні дії; - розв\'язування конфлікту. Водії, як і інші особи, схильні бачити те, що хочуть бачити. Тому вибирають тільки ті факти, які підтверджують їхні погляди, переконання. Інша сторона не повинна сприймати негативно таку ситуацію, оскільки це сприятиме нагнітанню небажаних емоцій, що посилюватиме роздратування. Цьому сприяють і категоричність суджень, і недоречні жарти. Дії водіїв в конфліктних ситуаціях На жаль, деякі люди схильні до конфліктів. Наприклад, активність холерика і повільність флегматика — якості несумісні. В аварійній ситуації повільність флегматика може спричинити запальність у холерика. У конфліктуючих водіїв може виникнути психологічна несумісність, якщо пішоходи, які обступили, висуватимуть інші вимоги і висловлюватимуть інші думки. Якщо спілкування двох особистостей має суперечливий характер, то вони стають один проти одного. При звичайній бесіді сторони займають кутову позицію. Варто мати на увазі, що тут спостерігається подвійна залежність: з одного боку, стиль і форма розмови змушують зайняти відповідну позицію, а з другого — сама позиція впливає на хід розмови. Таким чином, якщо ви хочете пом\'якшити розмову і прийти до прийнятного для обох рішення — займайте кутову позицію. Будь-яка інформація повинна подаватися на особистісному фоні. Так, водій, виправдовуючись перед інспектором дорожньо-патрульної служби, може посилатись на перешкоду в русі, що виникла несподівано, яку той міг не помітити. Наприклад, багато пішоходів на пішохідному переході роблять водієві малопомітний знак рукою «проїжджай, я тебе пропускаю». При цьому перехожий може стояти позаду інспектора, який цього не бачить. Успішність спілкування залежить і від уміння слухати. Уміння слухати — це складний психологічний процес, пов\'язаний з певним внутрішнім напруженням. Далеко не всі на це здатні, іноді той, хто слухає, періодично «вимикається», внаслідок чого інформація сприймається частково. Тут має значення не тільки психологія особистості, а й її загальна культура. Рекомендації водіям при спілкуванні в конфліктних ситуаціях - не перебивайте того, хто говорить; - не висловлюйте поспішних заперечень, навіть якщо вони досить радикальні; - не давайте порад тим, хто їх не здатен оцінити; - не протидійте тому, хто говорить за допомогою жестів та артикуляції; - усім своїм виглядом виражайте зацікавленість думками, що висловлені співрозмовником. Спілкування двох водіїв, як правило, відбувається на високих тонах, чого не скажеш про спілкування водія з інспектором ДАІ, на боці якого і сила, і закон. Більшість водіїв вважає, що треба виявляти напористість у відстоюванні перед іншим своєї правоти і що для цього всі засоби годяться: і обман, і «міцні» вирази, і посилання на заступництво знайомих. Такому авто хуліганові варто протиставити свою витримку, безкомпромісність інформації, ввічливість, наголосити на своєму бажанні розв\'язати конфлікт на взаємоприйнятній основі. Тобто конфлікт треба перевести у взаємодію. Для цього треба бути тактовним. Уявіть собі, що один водій кричить на іншого, який є не правим, але готовий захищатися. Якщо два чоловіки кричать один на одного, то на наступному етапі можна очікувати бійки. А це вже хуліганство, що веде до адміністративної або кримінальної відповідальності. У будь-якій ситуації конфліктуючі водії мають прийти до спільної позиції, яка ґрунтується на Правилах дорожнього руху та елементарних принципах культури водіння, що починає відігравати дедалі активнішу роль. Якщо один з водіїв у своїх висловлюваннях є категоричним — це не приведе до пом\'якшення конфлікту. Вступає в дію третій закон Ньютона, переведений у площину людських стосунків: всяка дія зумовлює протилежно спрямовану протидію. Іншими словами, чим категоричнішим є інтелектуальне, інформативне, емоційне висловлення, що не терпить заперечень, тим активнішою щодо несприйняття є інша сторона, тим більшим є психологічне віддалення від партнера по спілкуванню, тим гірше враження від розмови, тим важче добитися прийнятного результату. Тому що діють психологічні механізми захисту, що особливо сильні в жінок і у високоосвічених чоловіків. Ввічливість і привітність — найкращий засіб для пом\'якшення конфлікту. Останнім часом набирає популярності поняття про морально-психологічний клімат водіїв у процесі руху. Спокійна манера водіння і впливу на партнерів по дорожньому руху характеризується плавністю, ввічливістю, тактовністю, доброзичливістю. Такий водій завжди пропустить вас уперед, тому що він орієнтований на людину як водія, так і пішохода, вважає її головною фігурою в дорожньому русі. За допомогою безупинного контролю він пильно стежить за ситуацією. Завдяки цьому в нього рідше виникають труднощі. Управляє машиною чітко й оперативно, не поспішаючи. Усе це найбільш відчутно в потоці легкових автомобілів, де інтелектуальні та ментальні здібності водіїв є вищими, ніж у водіїв вантажного транспорту. Стилі впливу на водіння залежать від темпераменту водія і визначаються типом його нервової системи. На жаль, принципово змінити їх неможливо, однак деяке коректування є цілком прийнятним. Найпростіше — це використання медикаментозних заспокійливих засобів (наприклад корвалол) або збудливих (наприклад кава). Імовірно, холерику протипоказана кава, тому що цей напій прискорює психічні процеси. Сангвінік же під впливом кави (чи какао) стає активнішим, уважнішим, хоч і дозволяє собі їздити з більшою швидкістю. Важко сказати, який стиль водіння кращий, усе залежить від конкретної обстановки. У разі виникнення загрози авар¬ійної ситуації водій авторитарного стилю швидше зорієнтується і, ймовірно, справиться з важкою ситуацією. Такий краще контролює рух своєї автомашини на міжміських тра¬сах, де реалізуються високі швидкості. Що стосується демок¬ратичного стилю управління автомашиною, то він більш прий¬нятний у міських умовах, де потрібні спокій та уважність. Помилки при спілкуванні з інспектором ДАЇ - прояви брутальності, зарозумілості, неповаги; - обман, невиконання обіцянок; - нетерпиме ставлення до думки автоінспектора; - не усвідомлення кола його обов\'язків; - приховування від інспектора інформації; - критика, що принижує гідність міліціонера. Якщо водій перебуває в конфліктній ситуації з інспектором і йому необхідно з неї вийти, то потрібний особливий стиль поведінки» Є кілька типових стилів поведінки в конфліктній ситуації, про які корисно знати, адже конфлікти бувають не тільки з інспекторами, а й серед водіїв. Стилі поведінки в конфліктних ситуаціях - пристосування (перебудова поведінки з ущемленням своїх інтересів); - компроміс через взаємні поступки; - співробітництво — спільний пошук способу розв\'язування; відхилення від конфлікту; - суперництво — у завзятому відстоюванні своєї позиції» Останній з перелічених стилів не підходить для розв\'язування конфліктів між інспектором і водієм, а про перші чотири стилі варто поговорити більш докладно Отже, якщо ваш стиль — «пристосування », у такому разі необхідно: - відновити спокій; - показати, що розбіжність у поглядах не є для вас важливою; - сказати, що ви надаєте можливість інспекторові діяти на власний розсуд; - визнати, що ви неправі; - показати, що вас мало хвилює те, що сталося; - заявити, що хочете зберегти добрі стосунки з дорожнім інспектором. Якщо ваш стиль — «компроміс», то потрібно: - сказати, що виконання побажань інспектора для вас не становить особливих труднощів; - повідомити, що вас може влаштувати тимчасове рішення» Обравши стиль «співробітництво», слід обговорити спільну точку зору. Стиль «відхилення» означає: необхідно показати, що джерело розбіжностей неістотне, що суперечка не має відношення до справи, що ви не хочете розв\'язувати конфлікт на свою користь. Після конфліктний стан водія та засоби боротьби з ним Дуже часто після конфліктних ситуацій водій потребує психічного спокою. Цьому сприяє аутогенне тренування, докладно описане в спеціальній літературі. Воно знімає напруження, долає занепокоєння і тривогу, веде до душевного спокою. Безумовно, іноді аутогенне тренування не допомагає. Особливо тоді, коли у водія стосовно інспектора виникає злість. Злість необхідно долати, інакше вона призведе до непередбачених наслідків. Наприклад, погрози можуть здійснитись. Насамперед необхідно визначити силу власної реакції і її відповідність погрозі. При цьому варто мати на увазі, що дуже часто злість супроводжується образою. Оскільки між інспектором і водієм стоїть закон, то інспектор, не повинен показувати свою злість як відповідну реакцію, але із суто людських позицій він може сказати водієві, що той вивів його зі стану емоційної рівноваги.